«д≥йсненн¤ державою та њ компетентними органами певного комплексу заход≥в, спр¤мованих на забезпеченн¤ ефективного функц≥онуванн¤ митних кордон≥в та забезпеченн¤ захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в та нац≥ональноњ безпеки держави у зовн≥шньоеконом≥чн≥й сфер≥ або ≥ншими словами Ч процес реал≥зац≥њ митноњ пол≥тики включаЇ ¤к правов≥, так ≥ орган≥зац≥йн≥ форми державноњ д≥¤льност≥. “ака система передбачаЇ на¤вн≥сть в≥дпов≥дних механ≥зм≥в нормативно-правового регулюванн¤, ≥снуванн¤ певноњ сукупност≥ правових норм дл¤ регулюванн¤ всього комплексу сусп≥льних в≥дносин, що виникають у ц≥й сфер≥.

¬загал≥, праву повинна в≥дводитис¤ важлива роль у реал≥зац≥њ ц≥лей державноњ пол≥тики, оск≥льки метод нормативно-правового регулюванн¤ виступаЇ одним з найефективн≥ших засоб≥в державного управл≥нського впливу на сусп≥льн≥ в≥дносини. ” пол≥тичному контекст≥ право виступаЇ в ¤кост≥ результату погодженн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ндив≥д≥в та соц≥альних груп за допомогою механ≥зму державноњ влади ≥ представл¤Ї собою найважлив≥шу соц≥альну ц≥нн≥сть сусп≥льства. ≤ншими словами, право в пол≥тичному процес≥ в≥д≥граватиме роль засобу формального закр≥пленн¤ на державному р≥вн≥ певних пол≥тичних завдань та р≥шень.

¬ажлив≥сть ≥снуванн¤ спец≥альних нормативно-правових механ≥зм≥в дл¤ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки п≥дкреслюЇтьс¤ ≥ авторами  онцепц≥њ нац≥ональноњ безпеки ”крањни, ¤к≥ значне м≥сце в систем≥ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки та нац≥ональних ≥нтерес≥в в≥двод¤ть створенню "правових засад дл¤ побудови, розвитку та функц≥онуванн¤ ц≥Їњ системи" (ч. V. п. 1  онцепц≥њ), тим самим в≥ддаючи належне законотворч≥й д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади та п≥дзаконн≥й нормотворчост≥ ѕрезидента та орган≥в виконавчоњ влади. ѕравов≥ норми Ї одним з головних ≥нструмент≥в формального закр≥пленн¤, зовн≥шнього вираженн¤ пол≥тики, ц≥лей, нам≥р≥в правл¤чоњ пол≥тичноњ ел≥ти, засобом, за допомогою ¤кого в≥дбуваЇтьс¤ передача св≥домого волеви¤вленн¤ суб'Їкт≥в державного управл≥нн¤ до його об'Їкт≥в. —учасна правова наука знаЇ велику к≥льк≥сть концепц≥й та п≥дход≥в до права, це Ч нормативний, морально-етичний, соц≥олог≥чн≥й, генетичний та р¤д ≥нших. Ќеобх≥дно зазначити, що прот¤гом майже всього XX ст. превалюю чим у рад¤нськ≥й правов≥й науц≥ (частиною ¤коњ була ≥ украњнська) залишавс¤ саме нормативний п≥дх≥д до права, ¤кий був характерним дл¤ рад¤нськоњ школи правознавства ≥ ¤кий ірунтувавс¤ на тому, що: "право Ч це система загальнообов'¤зкових, гарантованих державних норм, що виражають волю держави ≥ виступають в ¤кост≥ регул¤тора сусп≥льних в≥дносин". ¬же в 90-т≥ рр. на тл≥ демократизац≥њ сусп≥льства право почали в б≥льш≥й м≥р≥ асоц≥ювати не з державою, ¤к формальним його нос≥Їм, а з сусп≥льством, ≥ндив≥дами, з пон¤тт¤ми особистоњ свободи та справедливост≥. (’от≥лос¤ б в≥дразу зауважити, що ми навмисно концентруЇмо увагу на динам≥ц≥ ц≥Їњ трансформац≥њ в розум≥нн≥ права, оск≥льки саме цей пер≥од Ч початок 90-х рр. став пер≥одом "народженн¤" митного законодавства ”крањни, ≥ це народженн¤ стало насл≥дком певних сусп≥льних процес≥в). “аким чином, право в цей пер≥од почало виступати в ¤кост≥ "системи нормативних установок, ¤ка спираЇтьс¤ на ≥дењ людськоњ справедливост≥ ≥ свободи, виражена б≥льшою частиною в законодавств≥ ≥ регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини".

якщо з≥ставити два наведен≥ вище визначенн¤, то головна ≥стотна р≥зниц¤ м≥ж ними пол¤гаЇ у визначенн≥ суб'Їкта, волеви¤вленн¤ ¤кого закр≥плюЇтьс¤ державним механ≥змом (тотал≥тарних правител≥в, пан≥вного класу або всього сусп≥льства). Ќа сьогодн≥шн≥й день визнаЇтьс¤ необх≥дн≥сть того, щоб право в≥дбивало ≥нтереси всього громад¤нського сусп≥льства, окремих соц≥альних груп та ≥ндив≥д≥в, а нац≥ональний ≥нтерес держави в≥дпов≥дав би ≥нтересам њњ громад¤н. ѕод≥бн≥ пон¤тт¤ нерозривно пов'¤зан≥ з проблемами легальност≥ та лег≥тимност≥ р≥шень, що приймаютьс¤ правл¤чою ел≥тою та обумовлен≥ побудовою правовоњ держави. як писав ќ. ¬. —ур≥лов, "” сучасному законодавств≥ люди бажають бачити добробут дл¤ усього людства, дл¤ окремих соц≥альних прошарк≥в, дл¤ кожноњ особи... ёридичний закон залишаЇтьс¤ правилом повед≥нки, що встановлюЇтьс¤ державою ≥ забезпечуЇтьс¤ њњ примусовою силою. јле це таке правило повед≥нки, що повинно стати будь-кому угодним ≥ виг≥дним, соц≥альне обумовленим з позиц≥й ≥нтерес≥в людини ≥ природного довк≥лл¤".

ѕроцеси перетворень, що в≥дбувалис¤ в правов≥й науц≥ та правов≥й практиц≥ наприк≥нц≥ 80-х Ч початку 90-х рр. неможливо в≥докремлювати в≥д в≥дпов≥дних перетворень у сусп≥льств≥ та державному буд≥вництв≥. ѕроголошенн¤ незалежност≥ ”крањни, обранн¤ нею демократичного шл¤ху розвитку, поверненн¤ до загальнолюдських ц≥нностей, ринков≥ реформи обумовили нов≥ принципи та методи правового регулюванн¤, призвели до виникненн¤ нових груп сусп≥льних в≥дносин, що п≥дл¤гали регулюванню нормами права.

« нормами митного права ми маЇмо дещо специф≥чну ситуац≥ю. «а загальноприйн¤тою схемою спочатку, в результат≥ сусп≥льного, економ≥чного та пол≥тичного розвитку виникають певн≥ групи сусп≥льних в≥дносин, найважлив≥ш≥ з ¤ких пот≥м п≥дл¤гають нормативно-правовому врегулюванню з боку держави. ” випадку з митним правом специф≥кою було те, що в≥льних зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин в сучасному розум≥нн≥, ¤к ≥ завдань щодо њх регулюванн¤, за час≥в —–—– практично не ≥снувало. як пише ј. Ќ.  озир≥н: "¬же з к≥нц¤ 1920-х ≥ особливо на початку 1930-х рр. в≥дбуваЇтьс¤ повна в≥дмова в≥д економ≥чних метод≥в управл≥нн¤, затверджуютьс¤ командне-адм≥н≥стративн≥ начала регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин. ÷ей процес торкнувс¤ ≥ митноњ сфери. ¬насл≥док р≥зкого скороченн¤ м≥жнародного пасажирського сполученн¤, зменшенн¤ числа учасник≥в зовн≥шньоторговельних зв'¤зк≥в митна справа в ц≥лому ≥ митний контроль, зокрема, перестали грати важливу роль у регулюванн≥ експортно-≥мпортних операц≥й. “ака ситуац≥¤ збер≥галас¤ до к≥нц¤ 1980-х рр.".

√оловними завданн¤ми митного права прот¤гом багатьох рок≥в залишалис¤ забезпеченн¤ державноњ монопол≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та забезпеченн¤ боротьби з контрабандою. ¬ силу ≥снуванн¤ в —–—– державноњ монопол≥њ на зовн≥шню торг≥влю не ≥снувало потреби в нормативно-правовому забезпеченн≥ ≥нструмент≥в митного регулюванн¤. ”правл≥нн¤ зовн≥шньоторговельними операц≥¤ми зд≥йснювалос¤ на основ≥ командно-адм≥н≥стративних метод≥в в рамках державноњ плановоњ економ≥ки, головним суб'Їктом управл≥нн¤ в ц≥й сфер≥ було ћ≥н≥стерство зовн≥шньоњ торг≥вл≥ —–—–, що ≥ обумовило специф≥ку правових в≥дносин в ц≥й сфер≥.

¬загал≥, на наш погл¤д, проблема нормативно-правового регулюванн¤ в митн≥й сфер≥, ¤к ≥ в≥дпов≥дна група сусп≥льних в≥дносин, вимагаЇ комплексного п≥дходу ≥ повинна розгл¤датис¤ лише в комплекс≥ з механ≥змами державного управл≥нн¤ в сфер≥ економ≥ки ≥ економ≥чною системою сусп≥льства. “ак от, властивою рисою формуванн¤ системи митного законодавства на початку 90-х рр. Ї ситуац≥¤, коли не ≥снуванн¤ певноњ груди сусп≥льних в≥дносин обумовило встановленн¤ в≥дпов≥дноњ групи правових норм дл¤ њх регулюванн¤, а навпаки Ч прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних нормативно-правових акт≥в в рамках розбудови незалежноњ держави та державноњ пол≥тики ринкових реформ ≥, зокрема, митноњ пол≥тики стало передумовою виникненн¤ нового типу сусп≥льних в≥дносин.

ќснови державного регулюванн¤ та л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин ”крањни було закладено ще в ƒекларац≥њ про державний суверен≥тет ”крањни в≥д 16 липн¤ 1990 р., а «акон "ѕро економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањнськоњ –—–" в≥д 3 серпн¤ 1990 р. вже передбачав, що ”крањна самост≥йно зд≥йснюЇ кер≥вництво зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю, бере безпосередню участь у м≥жнародному под≥л≥ прац≥ та розвиваЇ економ≥чне сп≥вроб≥тництво з рад¤нськими республ≥ками, ≥ншими державами на основ≥ принцип≥в зац≥кавленост≥, р≥вноправност≥ ≥ взаЇмноњ вигоди (ст. 12). « прийн¤тт¤м закон≥в ”крањни "ѕро митну справу", та "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" були створен≥ правов≥ передумови дл¤ л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, виникненн¤ нових груп сусп≥льних в≥дносин в рамках зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, створенн¤ нормативно-правових механ≥зм≥в дл¤ проведенн¤ в житт¤ митноњ пол≥тики.

“аким чином, ми можемо стверджувати, що виникненн¤ в ”крањн≥ митного права Ї само по соб≥ результатом демократичних перетворень в сусп≥льств≥, процесу розбудови незалежноњ держави, тобто результатом певних пол≥тичних рух≥в ≥ процес≥в в сусп≥льств≥, ¤к≥ привели до формуванн¤ ≥ проведенн¤ в житт¤ в≥дпов≥дноњ державноњ пол≥тики, зокрема економ≥чноњ та митноњ пол≥тики ¤к њњ складових частин. ј створенн¤ в≥дпов≥дних правових норм, в свою чергу, обумовило розвиток сусп≥льних в≥дносин у ц≥й сфер≥.

яскравим прикладом впливу сусп≥льних ≥нтерес≥в та пол≥тичних процес≥в в сусп≥льств≥ ≥ матер≥ального виразу цих ≥нтерес≥в може бути динам≥ка наукового осмисленн¤ м≥сц¤ ≥ рол≥ митного права в систем≥ права держави.

«ћ≤—“

ƒјЋ≤

Ќј«јƒ